Дивні сексуальні практики – збочення чи природа?

Деякі види сексуальної поведінки здаються нам непристойними, неприйнятними, ба більше збоченими, однак у світі тварин вони виявляються цілком природними.

Повідомляє сайт “BBC УКРАЇНА” з посиланням на СТІНУ.

Романтичні стосунки – справа непроста, та що вже казати про секс. Навіть у період найбільшої закоханості пара не застрахована від непорозумінь та труднощів у спілкуванні.

Тож уявіть, наскільки може бути непросто зізнатися своєму партнерові, що ви хотіли би спробувати в ліжку дещо, що виходить за межі культурних норм.

А втім, будь-яка найсміливіша фантазія, яка з точки зору суспільної моралі може здатися неприйнятною, виявляється цілком природною, звісно, за умови згоди обох учасників. Обов’язково знайдеться хоча б один вид тварин, для яких така поведінка є нормою.

Прикладів творчого підходу до цього процесу існує безліч: їжа в спальні, незвичні місця, рольові ігри. Але навіть найбільш екстравагантні експерименти, вочевидь, не є винаходом людей, оскільки трапляються досить часто у тваринному світі.

Візьміть, наприклад, жирафів. Самці в пошуках найкращої партнерки для себе час від часу відвідують інші стада, де обирають свою другу половину в прямому сенсі на смак – пробуючи зразки сечі.

Якщо якійсь самиці особливо сподобався захожий кавалер, вона може вирішити помочитися, коли він проходитиме повз. Отже, уролагнія, або, як кажуть у народі, “золотий дощ”, вигадали не люди.

Якщо романтичні знайомства жирафів керуються сечею, гіпопотами, як з’ясували вчені, покладаються на гній. Самці за допомогою нього позначать свою територію. Але екскременти можуть виконувати й іншу функцію.

Коли самці наближаються до жіночих особин стада, останні реагують поведінкою, відомою вченим як “дефекація на знак покори”.

Сексуальні фантазії в світі тварин цим, звичайно, не обмежуються.

Грубий секс, якому надають перевагу деякі люди, це ніщо в порівнянні з еротичними ігрищами чорноперої рифової акули (Carcharhinus melanopterus), що мешкає в тропічних і субтропічних водах Індійського та Тихого океанів.

Стенфордський біолог Дуглас Дж. Маккоулі та його колеги ретельно описали ритуали спаровування цього зубатого хижака.

Самці деякий час переслідують самицю, поки головний з них не кусає її за хвіст. Після того як їй вдається вирватися, він знову хапає її цього разу за тіло біля правого грудного плавця.

Заволодівши нею, самець штовхає її головою у піщане дно, після чого здійснює блискавичний статевий акт, який триває шістдесят вісім секунд.

Як пояснює дослідник акул Девід Шиффман, укуси є необхідними в хиткому та слизькому водному середовищі. Вочевидь, саме через них шкіра жіночих особин багатьох видів акули є жорсткішою, ніж у самців.

Еволюційно виправданим виявляється й груповий секс.

Щовесни на півдні Манітоби десятки тисяч червонобоких підв’язкових змій (Thamnophis sirtalis parietalis) виповзають після зимової сплячки зі своїх підземних нор і кидаються в обійми одна одній, формуючи величезні “клубки”.

Самиця підв’язкової змії виділяє феромон, який притягує сотні чоловічих особин.

У жорсткій конкуренції за “даму серця” деякі самці вдаються до неабияких хитрощів. Вони також випускають жіночий феромон, щоби відволікти увагу суперників і скористатися ситуацією.

Втім, австралійські та американські дослідники вважають, що мета цього “перевдягання” радше прагматична, ніж романтична.

Самці прикидаються жіночими особинами, щоби потрапити всередину клубка і таким чином зігрітися або сховатися від небезпеки.

Схильність до трансвестизму ще більше проявляє траурна каракатиця (Sepia plangon). Цей головоногий молюск, що мешкає у водах біля східного узбережжя Австралії, ретельно стежить за своїм зовнішнім виглядом.

Коли самець намагається спокусити жіночу особину, він передає їй любовне послання, зашифроване в певному малюнку пігментних цяток, які з’являються на його шкірі.

Однак, якщо побаченню починає заважати хтось інший, самець змінює колір шкіри на жіночий лише з того боку, з якого наблизився суперник.

Таким чином самиця продовжує бачити залицяння, а непроханий гість думає, що перед ним дві жіночі особини, і залишає коханців наодинці.

Суспільна мораль таврує деякі сексуальні практики, вважаючи їх дивними, непристойними, негожими і навіть збоченими.

Однак у дослідженнях різних типів людської поведінки, чи то дружба, а чи гра або ж підліткові бійки, спостереження за іншими видами тварин іноді відкриває несподівані перспективи.

Тож, подивившись на речі трохи ширше, ми можемо виявити чимало спільного з нашими молодшими братами, нехай це й може виглядати шокуючи або ображати нашу людську мораль.

Ваша думка про матеріал

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *